30 жовт. 2025 р.
«60 кроків у майбутнє» - так ми назвали наше свято дня народження Рівненського ліцею №18, яке вже відзначили, і зараз відчуваємо приємний післясмак: переглядаємо фото та відео, наспівуємо вивчені пісні, згадуємо, як викрутилися у скрутну хвилину відключення світла, як за 20 хвилин до початку заходу наша колега, заступник директора ліцею Савенко Наталія організувала додаткове джерело живлення - і наші мікрофони звучали, як добре зіграв свою роль в образі ліцею Торчило Богдан, якими артистичними та креативними були ведучі педагоги Миколайчук Сніжана та Влощинська Неоніла, як без сценарію виходили на сцену та не розгубилися ведучі учні Вознюк Ярослав, Шилюк Олександра, Борисова Кіра, як майстерно працювали юні фотографині Ляшецька Вероніка та Пашкова Анастасія (їхні фото у моєму дописі), як гарно виблискували сценічні декорації, які створили вчителі Федорук Світлана, Сідлецька Галина, Прищепа Ольга й Богдан Юлія, як змістовно та захоплююче подала сторінки історії школи вчителька Гриб Оксана, як професійно озвучила фрагменти сценарію вчителька Руднік Лариса, як добре організувала прапороносців, які виносили бойові прапори, учителька Доліч Нателла, як по-особливому чудово звучали дитячі голосочки під керівництвом Марченко Світлани, як перевозили та переносили апаратуру вчителі Примачок Віктор, Миколайчук Сніжана, Рокунець Тарас, Гнида Віктор, Закревський Сергій, яким смачним був торт, який замовили та доставили Наталія Савенко та Тригубець Ірина, як виступали учні 1-А класу під майстерним керівництвом Кирильчук Ірини, як зустрічали гостей педагоги Семенова Ніла, Рафаловський Володимир, Сай Олена, Федас Оксана, Бондарчук Ірина та учні 7-Б класу з класним керівником Коваль Наталією, як організували благодійний ярмарок учні 9-Б з класним керівником Сиротюк Вітою, яким зворушливим було вітання Новака Олександра з передової, які гарні були сувеніри, виготовлені учнями під керівництвом Шушляк Роксани, Жуковської Наталі, Закревського Сергія, а ще багато-багато інших моментів, які увійшли в історію закладу. На жаль, добра половина урочистостей пройшла у підсвіченнях ліхтариків мобілок, і сценарій, звичайно, без відеоефектів, відповідної озвучки, які готувалися добрих 2 місяці педагогом-організатором Веремчук Юлією, не відповідав нашому задуму, але ми змогли і в напівтемряві відобразити світло та тепло ліцею, його талановитих учнів та педагогів. Повний зал гостей був надзвичайно щирий, усі активно брали участь у наших діалогах, вправно оперували мініштандартами, які виготовили кожному учаснику (а це 300 осіб!) вчителі Капітула Ірина, Піддубна Оксана, Павелко Ольга, та бурхливими оплесками зустрічали і першокласників, і педагогів, які у передсвяткових репетиціях створили свій ансамбль «Гомін-18». Отже, як бачите, до святкування долучилися майже усі, а кого не назвала, той брав участь у створенні ювілейного проспекту, який і досі тішить око у вестибюлі ліцею.
Багато вчителів за сумлінну та наполегливу працю отримали від міської влади, управління освіти нагороди, які вручав начальник управління освіти Андрій Мазур. Прийняли вітання та чудовий подарунок ліцею від Віктора Шакирзяна. Щирі слова звучали і з уст директорки ліцею, до речі, теж випускниці закладу, Меркотан Лариси, яка, згадуючи свої шкільні роки, педагогів-наставників, не тільки дякувала долі, що пов’язала її життя з 18-тою, а й запевняла усіх присутніх у тому, що ліцей триматиме марку і в наступні роки. Вона нагородила грамотами молодих та перспективних педагогів ліцею, які продовжують зберігати традиції закладу.
Неймовірні випускники школи різних років: Попович Рената, Міськова Марина, Будько Наталія, Стрижеус Ігор, Веремчук Юлія, Клевець Катерина, -окрім теплих слів, подарували ліцею особливі подарунки - чудові номери художньої самодіяльності. Виступав з гарними словами вдячності ліцею і Паладійчук Сергій, який завжди підтримував школу, зробив їй чудовий подарунок. Приємно було зустріти на святі нашого почесного випускника, депутата Верховної Ради України 1, 2 та 4 скликань Поровського Миколу.
Неодноразово звучали на заході слова про наш ліцей як кращий у Галактиці. Комусь це було смішно, комусь дивно, а нам вже стало звично, бо ця фраза є свідченням великої любові до рідної школи, відданості їй. Віримо у нашу Перемогу, у процвітання закладу, у слова нашого колишнього директора Козачка Петра, що ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ.
